farewell

farewell

after the rain

your steps lost in the mud,

among the fallen leaves.

your shadow still warm,

preserved in a drop of  silver sweat

 trembling at the bench.

the echo beats in mid-air

like a wounded bird,

and your voice,

 still

freezes my blood at night.

but forgetfulness already sneaks

like a black cat in the darkness.

I’ll hang my eyes, lashes down,

from the chilled  bones of the bare trees,

I’ll weave a handful of snow

in to my dark hair.

and I’ll fall down

into the yellowness of the departing summer

c:Nina K Orlvskaya@  8/31/2012

it was snowing

it was snowing

the frosty morning

painted flowers

with the silver brush

on the frozen windows.

and softly the snow fell

the bony tree

trembled

from the cold touch

of the gray sky.

and softly the snow fell

the cold wind howled

in a valley.

the river sweetly dreamed

under the white blanket.

and softly the snow fell

a sad moon was lost

between the clouds

the far horizon was wrapped

in  a dim haze.

somewhere creaked the lonely pine.

and softly the snow fell

c:Nina K Orlovskaya8/28/2012

тихо подав сніг

морозний ранок  квіти

вимальовував

срібним пензликом

по заморожених вікнах.

і тихо падав сніг

кістляве дерево тремтіло

від холодного дотику

сірого неба.

і тихо падав сніг

вітер застуджено вив

у долині 

під білою ковдрою ріка

сновиділа.

і тихо падав сніг

місяць засмучений

заблудився між хмарами,

даль вповилася

у матове марево.

десь одиноко скрипіла сосна.

 та тихо падав сніг

c:Nina K Orlovskaya8/28/2012

I didn’t come here for nothing.(translated to Ukrainian)

я прийшла сюди не даремно.

я прийшла сюди не даремно.

барабанний гул падає на каміння,

тремтяча луна осіда’ в глибині печери

і темна голубизна дощить зі стелі.

кровоточать лінії крейдою

поміж стіною і моєю долонею.

вуглина вимальовує силует носорога

з тіні.

язики полум'я

нетерпляче танцюють по за моєю спиною.

я піднімаю спис і спрямовую удар смерті

в серце носорога.

я заклинаю багрянії смуги.

гарячі бризки повзуть по моїй руці,

краплини крови холонуть на відсутністі мого обличчя.

я жертвую його життя

для спасіння мого.

.

в цей час барабани голоснішають і голоснішають

святкуючи мою перемогу.

і затихають , коли плачуть за загубленим життям.

я падаю на коліна, обличчям до долу,

попіл вплітається в моє  волосся,

черви в плоть мою в'їдаються

і змії кубляться в моєму міжребер'ї.

я прийшла сюди не даремно.

я чую барабанний гул знова,

у відлунні твоїх кроків

ти піднімаєш вуглину з моїх фаланг

і малюєш, і полюєш,

потім падаєш  на коліна в золу

на спочинок, назавжди, 

поряд зі мною

c:NKO 8/28/12 translation

the sky was falling...

небо клочьями подало в озеро

где то надрывно 

кузнечик

стенал

 c: Nina K Orlovskaya8/24/2012

rituals and routines

rituals and routines

the night trapped the moon

in the canopy of the swinging pines.

the drops of silver tremble, roll

drip from the cold pine needles

into the fire.

we are both present at the ritual.

we stay on opposite sides

at the funeral of you and me.

the web of life is ablaze

your eyes drown in the darkness

and the rain breaks through mine.

the black spiders tirelessly

spin yarn

from my window…

invisible in the daylight

c:Nina K Orlovskaya@8/21/2012 

red apples of my childhood (червоні яблука мого дитинства )

червоні яблука мого дитинства

червоні яблука,

з низки моєї пам'яті,

падають додолу, розбиваються.

вереснева ніч п'є солодкий сік,

ранком холодним втирається.

босії ноги мого дитинства

обережно ступають по краю

та й зникають у сизий туман

c:Nina K Orlovskaya 8/20/2012 

Швидкоплинна мить (transient moment) in Ukrainian

Швидкоплинна  мить

твої сліди зникають у піску,

 мов подих вітру

поміж зеленим листям,

неначе тихий вечір

в садів квітучому блаженстві.

поволі хвилі 

котили тихі мрії 

з глибин далеких

у прибережну самоту.

солоно-гіркими краплинами,

вони зникали

в моїх вустах 

холодний подих зоряного сяйва, 

такий віддалений і  боляче яскравий, 

згорів в моїх очах

та й попелом  розвіявся у піднебесся

c:Nina K Orlovskaya @8/17/2012

transient moment

(approximate translation)

the traces of your footsteps

lost in the sand,

 like a breath of wind

among the green leaves,

like a quiet evening

in the garden’s blooming bliss.

the slow waves

rolled quiet dreams

from the depths of the distant

into the coastal solitude.

salty-bitter drops,

they disappeared

in my mouth

the cold breath of the stellar light,

so distant, painfully bright,

had burned in my eyes

and the ashes cleared in the sky

c:NKO 8/17/2012

Our Clowns.

Our Clowns.

We talked about clowns. In my opinion, the creepiest among the creeps is the Russian harlequin from the banks of the Congo, a misfit in a camp of misfits.

Then we speculated about the origin of the character: with a face shrouded in red, wide smile painted over human lips, always in the company of kids, feared and hated by the kids. I offered my theory, perhaps an archetype from Medieval Age, an executioner, when this type of death didn’t cause psychological trauma in the living, but rather was a highlight of the day. Perhaps the hooded man was a subject to warn misbehaving kids.

He met his clown on a deserted road somewhere in Ohio. It was late on a rainy night, when the moon was hiding in the clouds and the hungry owl couldn’t leave her nest. As another car was passing by, my friend looked at the driver for a moment and here he was, a clown, with a painted smile and red ragged hair. To make the matter worse, the bastard waved and disappeared in the night.

He told me that even the memory of that event still agitates him. Maybe it was the smile or the hair.  Maybe no one prepared to meet a reckless clown in the middle of the night in the middle of nowhere. Or, I suggested, maybe it was Death on the way from her hobby activities to her real job. I also told him that he may be the lucky one because she didn’t change her attire yet.

After that, we sat silently, shoulder to shoulder, watching the fire in the fireplace from a safe distance and thinking own thoughts that hovered between the Congo and Ohio, between now and then…

c:NKO 8/14/12

прелюдия ночи (prelude of the night)

прелюдия ночи

скрипела надрывно сосна.

сорванные порывами ветра ветки

падали к ногам уходящего дня.

летучие  мыши, как тени загробные,

бесшумно скользили касаясь земли.

выбеленная, костлявая луна

пустыми глазницами

выглядывала из-за горы.

выползал туман из норы,

оглядывался по сторонам 

и  к югу скользил ветром гонимый,

иль подчиняясь беззвучному зову

черных крестов

вырастaвшым из кустов 
заброшенного кладбища 

c:Nina K Orlovskaya8/11/2012

i let it be

I let it be

it’s dangerous to stay too close to the moon,

which bleeds beyond the midnight…

 the  moon of my night was embedded

into the afternoon behind your back…

the Starbucks cafe  around the corner,

a mythical bird, the child of a Phoenix

and a Peacock , painted over the brick wall.

I saw you walking through the door,

I wasn’t certain if you knew me.

you smiled and sat across.

I wanted to touch your hand.

I didn’t. instead, I inhaled the liquid nitrogen

of the bleeding moon.

and let it be, the bird on the wall,

a picture of the perfect afternoon

c:Nina K Orlovskaya@8/8/2012

like a ghost

like a ghost,

I was sitting there,

almost invisible among the living.

the wind blew through my flesh,

playing silent rhapsody on my nerve endings.

blood chilled by the uncertainty of the next moment…

a ghost – a cloud of smoke… and six feet of heaviness on my chest

c:Nina K Orlovskaya8/5/2012

those days

those days,

like the fallen leaves of autumn,

each one of them

repeating  itself

in shapes and colors.

a scoop of ash from yesterday,

a cloud of tomorrow

and just a breath in between

c: Nina K Orlovskaya 8/5/2012

Сон (a dream)

Сон

cлепой скрипач играл

безлунной ночью

беззвучную мелодию

бескрылым птицам

и я проснулась

c:Nina K Orlovskaya @8/5/2012

the snakes

the snakes

they kill for certain,

sometimes fast, sometimes inflicting a long agony,

liquefying your bones, while you are alive.

the shakes.

after the bite they are harmless.  …pretend!

the time needed  to replenish the venom.

you can warn me, as many times as you want,

to stay away from the infested ground,

to avoid harm. I know,

you haven’t died from the venom, yet, but,

    

      just wait…

c: NKO 8/2/12

ваши стихи

посвящается моему любимому поэту

чья поэзия и мысли - моё вдохновение.

ваши стихи сотканы из тканeй жизни.

тam mаковoe поле пахнет маками

а мне всё кажется что полем  

и синь небесная

тam льётся синими линиями

из  ваших пальцев.

нож, хлеб и крошки хлебныe,

как ёжики, раскиданные по столу.

вода в стакане. я с жаждой пью...

солёнaя нa вкус... я думаю, 

откуда взяли вы её?

возможно с моря принесли. возможно,

с рыбкой золотой, той, что желанья исполняет

но вы сказали улыбаясь что вкус солёный

от ложки соли растворённой 

и повод только ведом вам. 

я верю вам, но чувствую 

что где то там

таинство волшебствa мерцает.

 и я наощyпь, как слепая,

как в полуночном каменном бреду,

 руками воздухa касаясь,

стопами вашими иду

c:Nina K Orlovskaya@8/1/2012