long night (моя неспокійная ніч)

long night

invisible, infected

by the lead-filled night.,

I’m ill, my friend, I’m ill….

it comes to me from darkness,

 flattens my bones      until

bone marrow drips.

I fear my friend, I fear….

the hollow moon howls,

like a wolf

trapped between my scull

and the gray ocean.

the black spiders  weave more darkness

into the night.

 the birds hide

silent,  frozen.

they are scared my friend, they are scared...

 faces invisible in the mirror,

 darkness has no reflection.

my restless night

counts itself by the moments,

by the drops of darkness

per square inch.

if only I can scream,

but it would roll at me,

injecting more silence in my veins,

concentrating my fear

c:Nina K Orlovskaya 9/10/2012

моя неспокійная ніч

невидима, свинцем налита ніч.

я хвора, друже мій, я хвора...

вона приходить з темноти

і випрямля мої кістки аж доки

кістковий мозок капає.

я боюсь мій друже  я боюсь....

порожнистий місяць виє

як  пійманий у пастку вовк

між черепом моїм  та сірим океаном,

чорні павуки вплітають

темряву у ніч.

 птиці поховались 

мовчазні мов позамерзали.

вони налякані.

обличчя невидимі у дзеркалі,

темрява не  відображається,

моя неспокійная ніч,

рахує себе хвилинами,

краплями темряви на квадратний міліметр.

якби я тільки могла закричати, але

вона накотиться на мене,

вколе ін'єкцію тиші в моїх вени.

…зконценровану

c:NKO 9/10/2012 translation

insomnia

insomnia

the pale moon is dying somewhere in agony

a slow death.

 the night bird chants from the darkness

like a medieval monk,

 touched by madness,

over the black death.

I taste it,

death,

on my lips,

distant, a billion years old.

it tastes like iron in my mouth

corroding enamel.

mouthful of saw dust.

the pain condensed,

liquid salt rolls down

heavy.

I’ll go blind, waiting for you.

 the moon still dying.

the sinister bird sings a requiem.

stars light up brighter, in preparation for death,

fools getting ready to be born.

I peer into the darkness

looking for you

c:Nina K Orlovskaya@ 9/9/2012 

it was snowing (тихо подав сніг)

it was snowing

the frosty morning

painted flowers

with the silver brush

on the frozen windows.

and softly the snow fell

the bony tree

trembled

from the cold touch

of the gray sky.

and softly the snow fell

the cold wind howled

in a valley.

the river sweetly dreamed

under the white blanket.

and softly the snow fell

a sad moon was lost

between the clouds

the far horizon was wrapped

in  a dim haze.

somewhere creaked the lonely pine.

and softly the snow fell

c:Nina K Orlovskaya8/28/2012

тихо подав сніг

морозний ранок  квіти

вимальовував

срібним пензликом

по заморожених вікнах.

і тихо падав сніг

кістляве дерево тремтіло

від холодного дотику

сірого неба.

і тихо падав сніг

вітер застуджено вив

у долині 

під білою ковдрою ріка

сновиділа.

і тихо падав сніг

місяць засмучений

заблудився між хмарами,

даль вповилася

у матове марево.

десь одиноко скрипіла сосна.

 та тихо падав сніг

c:Nina K Orlovskaya8/28/2012 translation

forms (форми)

forms

you and me, barefooted.

the grey gravel road

twisted like a snake around the lake.

the sharp stones chewed the soles of our feet

the red drops, wild flowers marched behind us.

you told me

that last night you swam among the white lilies.

 and the roots-tentacles entangled your legs,

dragged you to the marshy bottom,

where the mermaids rest.

the sunrise lost its color in your hair.

the shadow of a blue heron

flashed before our eyes

and melted in the indigo of the horizon.

the sky, so deep,

reflected in the mirror of the lake.

the morning, like a blue bird,

was disappearing somewhere:

whether into  the depth of the lake

or into the hollowness of the  sky.

...shadows, light, reflections...

all mixed up...

life breathed itself into the forms.

we walked barefooted

over the sharp stones

without fear

and without pain

c: Nina K Orlovskaya 8/31/2012 revised

форми

    

ти і я, обоє босі,

та дорога,

висипана сірим гравієм,

змією скрутилася   навкруги озера

гостре каміння впивалося в наші п'яти.

червоні краплі, дикі квіти

багряніли слідом за нами.

ти розповідала мені

як вчорашньої ночі ти запливла серед білих лілій,

і ноги твої заплелися

в коріннях-щупальцях,

невидимими в каламутній воді.

як тягли вони тебе на болотяне дно

де русалки спочивають.

схід сонця загубив колір у твоєму волоссі. 

тінь блакитної чаплі промайнула перед нашими очима

та й зникла у синюю даль.

небо, таке глибоке,

відображалося у дзеркалі озера.

ранок, як синяя птаха, десь зникав.

чи то в глибині озера,

чи то вдалині неба.

... тінь, світло, відображення ...

все перемішалось...

життя вдихало себе у форми.

ми  йшли босоніж

по гострому камінні

але вже без страху та без болю

Ніна К O переклад8-31-2012

farewell

farewell

after the rain

your steps lost in the mud,

among the fallen leaves.

your shadow still warm,

preserved in a drop of  silver sweat

 trembling at the bench.

the echo beats in mid-air

like a wounded bird,

and your voice,

 still

freezes my blood at night.

but forgetfulness already sneaks

like a black cat in the darkness.

I’ll hang my eyes, lashes down,

from the chilled  bones of the bare trees,

I’ll weave a handful of snow

in to my dark hair.

and I’ll fall down

into the yellowness of the departing summer

c:Nina K Orlvskaya@  8/31/2012

it was snowing

it was snowing

the frosty morning

painted flowers

with the silver brush

on the frozen windows.

and softly the snow fell

the bony tree

trembled

from the cold touch

of the gray sky.

and softly the snow fell

the cold wind howled

in a valley.

the river sweetly dreamed

under the white blanket.

and softly the snow fell

a sad moon was lost

between the clouds

the far horizon was wrapped

in  a dim haze.

somewhere creaked the lonely pine.

and softly the snow fell

c:Nina K Orlovskaya8/28/2012

тихо подав сніг

морозний ранок  квіти

вимальовував

срібним пензликом

по заморожених вікнах.

і тихо падав сніг

кістляве дерево тремтіло

від холодного дотику

сірого неба.

і тихо падав сніг

вітер застуджено вив

у долині 

під білою ковдрою ріка

сновиділа.

і тихо падав сніг

місяць засмучений

заблудився між хмарами,

даль вповилася

у матове марево.

десь одиноко скрипіла сосна.

 та тихо падав сніг

c:Nina K Orlovskaya8/28/2012

I didn’t come here for nothing.(translated to Ukrainian)

я прийшла сюди не даремно.

я прийшла сюди не даремно.

барабанний гул падає на каміння,

тремтяча луна осіда’ в глибині печери

і темна голубизна дощить зі стелі.

кровоточать лінії крейдою

поміж стіною і моєю долонею.

вуглина вимальовує силует носорога

з тіні.

язики полум'я

нетерпляче танцюють по за моєю спиною.

я піднімаю спис і спрямовую удар смерті

в серце носорога.

я заклинаю багрянії смуги.

гарячі бризки повзуть по моїй руці,

краплини крови холонуть на відсутністі мого обличчя.

я жертвую його життя

для спасіння мого.

.

в цей час барабани голоснішають і голоснішають

святкуючи мою перемогу.

і затихають , коли плачуть за загубленим життям.

я падаю на коліна, обличчям до долу,

попіл вплітається в моє  волосся,

черви в плоть мою в'їдаються

і змії кубляться в моєму міжребер'ї.

я прийшла сюди не даремно.

я чую барабанний гул знова,

у відлунні твоїх кроків

ти піднімаєш вуглину з моїх фаланг

і малюєш, і полюєш,

потім падаєш  на коліна в золу

на спочинок, назавжди, 

поряд зі мною

c:NKO 8/28/12 translation